Русинская комиссия по расследованию преступлений созданная для восстановления справедливости в отношении жертв преступлений против человечности, совершённых за период с 1946 по настоящее время и наказания виновных в этих преступлениях.
Отправлено: 06.07.08 13:43. Заголовок: Кто стучит на русинов в СБУ?
Кто стучит на русинов в СБУ?
По сообщению газеты "Трибуна" поступил ответ из СБУ о ее реакции на обращение ВО «Свобода» и депутатов Ужгородского городского совета П.Федаки, Т.Шляхты. А.Федоришка относительно сепаратистских проявлений на Закарпатье. Информация расследуется в рамках уголовного дела, открытого по признакам преступления, предусмотренного с.110 КК Украины «Посягательства на территориальную целостность и неприкосновенность Украины». Хотя никто из русинов не знает такого "посягательства", но спецслужбам дана команда "найти" "посягательство". В Украине начался откровенный фашизм галицкого-бандеровского толка
Отправлено: 06.07.08 13:46. Заголовок: Павло Федака родился..
П.Федака сидит слева Павло Федака родился в 1970 году в г.Ужгород, окончил СШ №15, потом исторический факультет УжГУ.Работал старшим научным сотрудником ОранЗакарпатского краеведческого музея, помощником-консультантом народного-депутата Левка Лукяненка. Во время оранжевой революции 2004 года - один из руководителей избирательного штаба Виктора Ющенко. Сейчас депутат Ужгородского городского совета, занимает должность председателя правлениякраевого общества "Просвита". Автор монографии "Народная культура украинцев Закарпатья" ...работает над одноименной темой дисертации. (газета "Ужгород" 27 января 2007 года №3 (416))
Отправлено: 20.07.08 11:00. Заголовок: Общество "Просви..
Общество "Просвита". Создано в Ужгороде 9.5.1920 г. В целом , ужгородская "Просвита" повторяла опыт галицкой "П" ее настоящими вождями на Подкарпатской Руси были галицкие эмигранты В.Пачовский, В.Бирчак, И.Панькевич. С финансовой помощью чехословацкой администрации и лично президента Т.Г.Масарика в Ужгороде был построен " Народный дім" (1928 г.), собственно украинский национальный центр (музей, читальня, библиотека, кинтеатр). Радикальные члены "Просвиты" уже в середине 30 годов отбросили культурно-просветительскую маску и открыто заявляли о своих политических планах, создании украинского государства. Тем самым "П" перешла фактически на антигосударственные позиции и стала центром радикального украинского национализма, что констатировала и чехословацкая полиция...
Отправлено: 20.07.08 11:03. Заголовок: Одного не могу понят..
Одного не могу понять, по какому праву федаки распоряжаются зданиями, построеными на взносы русинов и львинную долю средств из общего госбюджета Чехословакии. Только за 1925 г. обществу "Просвита" из госбюджета выделено 400.000 Кч в виде субвенций. См., например, <http://www.senat.cz/zajimavosti/tisky/3vo/...huz/S071012.htm> Русское культурно-просветительное общество им. Духновича, имеющее в своем составе 2386 членов и 254 читален, получил от министерства школьного образования за 9 лет своей деятельности 238.850 Кч, в то время как общество "Просвита", украинского направления имея в своем составе 406 членов и около 80 читален, получил в соответствии с утверждением высшего контрольного органа под №21/5-D-1929, 2.889.970 Кч мимо тех 1.000.000 Кч, которые он получил несколько недель назад от министерства финансов (на строительство дома "Просвита" в Ужгороде). В сумме это составляет около 4 млн. Кч на украинскую работу в русской Подкарпатской Руси за неполныз 9 лет, естественно, кроме иных 100 000-х различных пожерстваваний и субвенций на украинские книги и брошюры, которыми у нас заплавлены учительские и школьные библиотеки... Ruský kulturně osvětový spolek Duchnoviče, mající jen ve svém ústředí 2386 členů a 254 čítáren, dostal od ministerstva školství a národní osvěty jako podpory na svou kulturně osvětovou činnost za 9 let úhrnem 238.850 Kč, a v téže době spolek Prosvita, ukrajinského směru, mající jen 406 členů a asi 80 čítáren, dostal podle tvrzení nejvyššího účetního kontrolního úřadu pod č. 21/5-D-1929, 2,889.970.75 Kč a mimo to ještě 1 mil. Kč, který dostal před několika týdny darem od ministerstva financí. Je to asi 4 mil. Kč na ukrajinskou práci v Ruské Podkarpatské Rusi za necelých 9 let, ovšem kromě rozličných jiných stotisícových podpor a darů na ukrajinské knihy a brožury, jimiž jsou u nás zaplaveny učitelské a žákovské knihovny...
Там же
V těchto epochálních dobách, když se na pohraničí Ruska zřídily pro sebe a udržely se dosud malé samostatné státy z malých národností. 30milionové maloruské obyvatelstvo zabývalo se jen tím, že neustále vyhánělo uchvatitele, vyhnalo nejprve s pomocí "národního reka" Petlury od Němců zřízenou Ukrajinu Skoropadského, vyhnalo Ústřední radu, vyhnalo potom i samotného reka Petluru, vyhnalo i bílé generály a konečně po druhé a rozhodně vyhnalo opět téhož Petluru s jeho jedině spasitelnou myšlenkou polské Ukrajiny. Zdá se mi, že tyto historické fakty dosti jasně dokazují, že maloruské obyvatelstvo Ukrajiny naprosto se nenadchlo Petlurovskými ideály, nýbrž naopak svým chováním plně dokázalo existenci citů a vědomí příslušenství - sounáležitosti - i obecnosti s jinými ruskými plemeny a chcete-li národy, jedním slovem ukázalo své vědomí a náklonnost ke sjednocení, a nikoliv pro samostatnost. Nemyslím, že by maloruské masy měly sympatie k bolševismu, a jestliže někde rozhodovaly úvahy týkající se sociálního řádu, pak by to jen dokazovalo, že v nejlepším případě převládají city sociální nad národními, to znamená, zjev u národů podle evropského pojetí tohoto slova úplně nepravděpodobný, neboť zde jest úplně neslýchaná věc, že by pro třídní protivy některá sociální vrstva dobrovolně odevzdala svůj národní stát nepříteli. Ale domnívám se, že tam vůbec žádného přísně ukrajinského národního vědomí nebylo. В те эпохальные времена, на пограничье России были созданы и еще до настоящего времени существуют самостоятельные малые государства. 30 млн. малорусских граждан занимаются только тем, что неустанно изгоняют узурпаторов, прежде всего выгнали с помощью "народного героя" Петлюры созданную немцами Украину Скоропадского, прогнали Центральную Раду, затем изгнали и самого героя Петлюру, изгнали и белых генералов и наконец во второй раз и навсегда того же Петлюру с его спасительной идеей о польской Украине. Мне кажется, что эти исторические факты отчетливо доказывают, что малорусские граждане Украины попросту не прониклись идеалами Петлюры, и даже наоборот, своим поведением подтвердили наличие чувств принадлежности -родства- принадлежности с русскими племенами и, если хотите народами, одним словом продемонстрировали склонность к объединению, а не стремление к самостоятельности. Не думаю, чтобы малорусские массы питали симпатии к большевизму, а если где-то речь и шла о вещах социальных, то это только доказывает перевес социальных интересов над народными, это означает, что народное пробуждение, в европеском смысле этого понятия, там совершенно неправдоподобное, поскольку здесь совершенно неправдоподобно, чтобы несмотря на классовое сопротивление отдельный социальный слой мог отдать свое государство врагу. Но я полагаю, что там никакого украинского сознания не было...
Иван Панькевич далее откровенничает. "С самого начала своего существования общество ("Просвита") остро ощущало недостаток подходящих помещений и, в этой связи, было принято решение построить "Народный дом" (осталось, правда, выяснить какого народа). Дом был постороен в 1928 г." И тут же добавляет "К сожалению, старые долги театра и строительства Народного дома привели общество к финансовому краху из которого мы медленно выходим с ПОМОЩЬЮ государства. Здесь следует с благодарностью добавить, что государство с самого начала существования нашего общества с пониманием отнеслось к работе предпринимаемой обществом и ПОМОГАЛО финансово не только для поддержки театра, но и на издательскую деятельность, на библиотеку и на музей..." (с) И все это федаки со подельники сегодня успешно трансформировали в район "красных фонарей"...
<http://216.239.59.104/search?q=cache:b2DzV...clnk&cd=1&gl=ru> Выдержка из стенограммы сенетора Клофача: Очень прошу господин министр, внимательно разобраться, чтобы деньги среди работающих культурных организаций были разделены справедливо пропорционально их кол-ву и качества результатов их работы и кол-ва их членов, читалн и пр. Такой справеливости требую из-за того, что при недавном расследовании известного покушения на жизнь председателя русского общества обвиняемые украинофилы Тацинец и Новаковская- несомненно, чужим науськиванием-оправдывали свои террористические деиствия теи, что, мол, "кацапы" т.е. местное русское направление получают на свое дело Иуды много денег, в то время как несчастные украинцы ничего не имеют и СТРАДАЮТ. Тацинец стрелял конечно же в "кацапа", но обвинение, которое он произнес в свое оправдание, косвенно касается правительства распределяющего деньги. В этой связи я вынужден стать на защиту правительства во имя установления правды и заявить, что за всю время украинские общества получили денежной поддержки существенно больше, пропорционально своего влияния и деятельности почти в 100 раз больше русских обществ. Русское культурнопросветительное общество им. Духновича, имея 2386 членов и 254 читален, получило от министерства школ и народного образования на поддержку своей культурнопросветительской деятельности за девять лет общую сумму 238.850 Кч, в то время как общество "Просвита", украинского направления, имея 406 членов иоеоло 80 читален, в сответствии с утверждением высшего учетного контрольного управления под № 21/5-....... 2.889.970, 75 Кч кроме 1 млн Кч который получило пару недель назад безвозмезднно от министерства финансов. Это почти 4 млн. Кч. на украинскую работу в Русской Подкарпатской Руси за неполныз 9 лет, естественно кроме различных иных стотысячных поддержек и подарков на украинские книги и брошуры, которыми заплавлены учительские и ученические библиотеки...
<http://www.senat.cz/zajimavosti/tisky/3vo/tisky/T0859_00.htm> Рукописи не горят см. интерпелляцию внизу после текста на чешском Interpelace Депутатский запрос senátorů dr E. Bačinského, F. Merty, I. Curkanoviče a druhů
ministerstvu školství a národní osvěty министерству образования o pronásledování ruských učitelů na Podkarpatské Rusi. о преследовании руских учителей на Подкарпатской Руси Přes 10 let poukrajinšťují školy naší zem, což se zajisté příčí vůli většiny lidu. На протяжении 10 лет вопреки воли большинства народа проходит украинизация гнашего края Před převratem a přímo po něm Podkarpatská Rus neznala ani jazykového sporu a zmatku, ani jazykové otázky. V době, kdy v Haliči díky součinnosti rakouské vlády bylo založeno středisko ukrajinské propagandy, vynikající členové podkarpatských Rusů veřejně a tiskem se vyslovovali proti podobnému uměle vytvořenému národnímu separatismu. Перед переворотом и сразу после него Подкарпатская Русь не знала ни споров о языке и "языкового вопроса". Во времена, когда в Галиции благодаря политике австрийских властей был организован центр украинской пропаганды, ведущие политики подкарпатских русинов публично и в прессе выссказывались против искусственно созданного народного сепаратизма. Tak i na Podkarpatské Rusi ukrajinské hnutí bylo uměle vytvořeno tím, že některé vyšší instance je široce mravně a hmotně podporovaly. Nejlepším důkazem tahového nadržování může býti nynější stav kulturně národních věcí. Так и на Подкарпатской Руси с помощью отдельных высших инстанций морально и материально его поддерживающих было искусственно создано украинское движение. Všechny učitelské sjezdy většinou 80% a 98% prohlásily se pro soustavné zavedení ruského spisovného jazyka do škol na Podkarpatské Rusi tak, aby se ve střední škole vykládal v plné své čistotě a nedotknutelnosti. Jazykový výbor z roku 1926, poměrně zvolený a těšící se důvěře všeho karpatoruského učitelstva, potvrdil toto rozhodnutí. Volby do Národního shromáždění poskytly poměr 6:1 ve prospěch ruské orientace. Soupis lidu v r. 1930 ukázal, že při počtu asi 450.000 Rusů celý ukrajinský národ na Podkarpatské Rusi jest omezen jen na 2.355 osob. Spolek A. V. Duchnoviče má nyní podle úřední statistiky 230 čítáren, zatím co ukrajinská »Prosvita« jich má jen 70, při čemž se její činnost vyjadřuje jen 11% veškeré mimoškolní kulturní práce v zemi, zatím co činnost spolku A. V. Duchnoviče rovná se 60%. Přihlížíme-li k výlučné materiální a morální podpoře ukrajinského hnutí některými vyššími instancemi, můžeme říci, že pokus o poukrajinštění úplně ztroskotal. Все съезды учителей большинством в 80% и 98% высказались за введение на Подкарпатской Руси русского литературного языка так, чтобы он в средней школе излагался в своей чистоте и неприкосновенности. Яязыковый коммитет 1926 г., избран на пропорциональной основе и пользующийся доверием всех карпаторусских учителей, подтвердил такое решение. Выборы в Народное собрание (парламент) подтвердили в пропорции 6:1 выбор в пользу русской ориентации. Перепись населения в 1930 г., что при кол-ве 450 000 русов весь украинский народ на Подкарпатской Руси составляет 2.355 человек. Общество им. А. Духновича в соответствии с официальной статистике имеет 230 читален, в то время как украинская "Просвита" только 70, при чем ее деятельность поддерживает только 11% всех мимошкольной культурной работы в крае, в то время как у общества им. А.Духновича она становит 60%. Если мы проанализируем некоторую моральную и материальную поддержку украинского движения некоторыми высшими инстанциями, можем сказать, что план украинизации потерпел крушение. Nehledíce k tak zřejmě projevené vůli většiny, s politováním musíme konstatovati, že pedagogické oddělení školního oddělení, nejodpovědnější ve věcech národní osvěty, jest úplně v rukou přívrženců ukrajinského směru, reálné gymnasium a učitelský ústav v Užhorodě, jakož i obchodní akademie v Mukačevě vychovávají pouze v ukrajinském duchu a mimo to i v jiných středních školách jsou profesoři ukrajinského směru, kteří si nepřejí podříditi se vůli většiny. Учитывая так ярко выраженную волю большинства, с сожалением можем констатировать, что школьное отделение, ответственное за народное образование полностю находится в руках адептов ураинского движения, реальная гимназия и учительский Институт в Ужгороде как и торговая академия в Мукачево воспитывают учеников исключительно в украинском духе да и в других средних школах сидятучителя украинского направления, которые не желают починиться воли большинства. Vyučování v nižších školách do poslední doby vedlo se výlučně podle rozhodnutí učitele a nikoli rodičů a obyvatelstva, jejichž protesty proti poukrajinšťování byly bezvýsledné. Zkušební komise pro učitele sestavovaly se nezměnitelně tak, že v nich byla převážná většina osob ukrajinského směru a proto ruští učitelé byli nuceni učiti se ukrajinskému jazyku s umělým pravopisem, zatím co ruský jazyk byl nejen bezprávný, nýbrž i nepřípustný. Ministerstvo školství a národní osvěty dosud neschválilo ani jedinou ruskou učebnici, a pokud jde o mluvnici E. I. Sabova, nedalo za 7 let odpovědi. Naopak totéž ministerstvo schvaluje nebo připouští ukrajinské učebnice bez překážek, ačkoliv ony a mezi nimi i umělá mluvnice jsou s hlediska jazykozpytu vědeckým absurdem, pomáhajícím jen jazykovému zmatku, odnárodňování a zatemnělosti lidu. Mimo to jsou bez schválení připuštěny rozličné ukrajinské učebnice, které oplývají zřejmými odpory proti karpatoruské kulturní a národní tradici a nepřímo pomáhají bratrovražedné válce, která se přenáší k domácím krbům. Обучение в начальных школах до последнего времени проводилось исключительно по решению учителей и никогда по воли родителей и народа, их протесты против украинизации былы напрасны. аттестационные комиссии всегда составлялись так, что у них преимущественное большинство было украинского направления и в этой связи руские учителя были вынуждены вести обучение на украинском языке с искусственным правописанием, в то время как руский язык был бесправный да и нередко неприпустимый. Министерство школ и народного образования до настоящего времени не утвердило н один русский учебник, а если речь идет о грамматике Е.И.Сабова, за семь лет не удосужилось дать ответа. В то же время министерство утверждает различные украинские учебники, которые несут в себе отчетливые угрозы карпаторусской культурной и народной традиции и косвенно помагают братоубийственной войне, которая переносится к нашим домашним очагам . Vláda mnoho let dávala subvence ukrajinskému divadlu, zatím co ruské divadlo zvláštní subvence nedostávalo. Karpatoruští spisovatelé se dosud nedočkali vydání, neboť jejich tvorba odporuje ukrajinskému blahobytu. Školy jsou zbaveny možnosti čísti díla domácích spisovatelů stejně jako je pedagogické oddělení nepřipouští do žákovských knihoven. Jazyk chráněný ministerstvem nemá za sebou žádného kulturního bohatství, zvláště že nejen karpatoruští, nýbrž vůbec ruští nebo ukrajinští spisovatelé nepsali a nepíší jazykem škol na Podkarpatské Rusi. A bez Правительство много лет предоставляет субвенции украинскому театру, в то время как у русского театра их нет. Карпаторусские писатели до настоящего времени не дождались изданий, поскольку их творчество представляет угрозу украинскому благосостоянию. Школы лишены возможности преподавать творчество домашних писателей и педагогическое отделение не допускает их в школьные библиотеки. Язык охраняемый министерством не несет в себе никакого культурного богатства, в частности не только карпаторуссы, но и русские и украинские писатели неписали и непишут языком преподаваемым в школах на Подкарпатской Руси. А без языка не может быть культурного развития.
Отправлено: 22.07.08 16:48. Заголовок: Вольница для антирусинов закончилась
Вольница для антирусинов закончилась
О.Дыба Уже второй раз в Закарпатье проводится снятие проклятий заезжими пасторами. Первый раз весной но видимо акция не была успешной и второй раз они решили запустить промо-акцию не только обклеивание всего города листовками, но и в интернете. Функцию раскрутки акции взял на себя сайт http://zakarpattya.net.ua/. Все бы ничего если бы он раскручивал акцию не впутывая туда русинов, а еще хуже создав провокационный сайт, который начал использовать, как пугало для нагнетания истерии вписав туда заслуженных людей Закарпатья. И переведя стрелки на русинов. На форуме «Зеркало недели» один из пиарщиков признался: «Говорят, Дыба в субботу пламенным антирусином стал, когда его носом в проклятие на вашем идиотско-сатанистском сайте ткнули. А на понедельник и материал на "Закарпатье онлайн" уже появился». Т.е. причастность О.Дыбы к материалу по разжиганию межнациональной и межконфессионной розни в Закарпатье есть. Более того в материале прозвучали призывы: «Редакція сайту "Закарпаття online" звертається до колег-журналістів з проханням у доступній для ваших видань формі донести підняту нами інформацію до закарпатців.» Но увы глас вопиющего в пустыне дыбы так и остался неуслышанным никем... Русины на подобные провокации не реагируют, на факты разжигания межнациональной и межконфессионной розни должна реагировать прокуратура. Что собственно и произошло. А расследование расставит все на свои места. Вольница для разжигателей и провокаторов закончилась. За гнилой базар придется отвечать согласно криминального кодекса Украины.
Отправлено: 27.07.08 12:28. Заголовок: Президенту України п..
Президенту України п. Віктору Ющенко Прем'єр-міністру України п. Юлії Тимошенко Голові Верховної Ради України п. Арсенію Яцепюку Генеральному прокурору України п. Олександру Медведьку Голові Служби Безпеки України п.Валентину Наливайченку. Копія: Начальнику УСБУ в Закарпатській області п. Юрію Рахівському Прокурору Закарпатті області п. Юрію Б єн ці. ЗВЕРНЕННЯ Шановні керівники держави! Останнім часом у Закарпатській області продовжують наростати антиукраїнські тенденції, які є частиною плану іноземних спецслужб по ліквідації України як незалежної держави. Незважаючи на заяви та звернення націонал-патріотичних сил краю до Президента України Віктора Ющенка, прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка в Закарпатті продовжують свою діяльність антидержавні сепаратистські угрупування т. зв. подкарпатських русинов, неформальним вождем яких є Голова Секретаріату Президента України Віктор Балога. Так, 7 червня у вотчині В. Балоги місті Мукачево відбувся «1-ый Европейский Конгресс Подкарпатских Русинов». Конгрес звернувся до ЕС, Чеської Республіки та Російської Федерації визнати автономію краю: «спеціальний» статус Закарпаття, як «самоупрявляемой территории русинов на юг от Карпат» з конституційною назвою «Подкарпатская Русь» та з проханням на перехідний період виступити гарантами відновлення законного статусу суверенного народу на свою «территорию русинов на юг от Карпат», з перспективами вступу в ЄС. За це конгрес гарантує безперебійний транзит енергоносіїв між Росією та Європейським союзом: «Энергоносители и их транзит - главные вопросы для государств ЕС и Российской Федерации. Подкарпатские русины готовы стать гарантами беспрепятственного транзитного потока через «территорию русинов на юг от Карпат», - йдеться в меморандумі. На цьому фоні заяви сепратистів в Сєвєродонецьку виглядають дитячими іграми. Хоча В.Ющенко тоді неодноразово заявляв: „Людей, які ініціювали тему сепаратизму, буде покарано. Щодо чотирьох з організаторів триває кримінальна справа. Я звертаю увагу генерального прокурора, що її треба завершити і передати до суду. І нехай суд визначить міру покарання цих людей, які виступили проти конституційного ладу». До речі, на мукачівському конгресі були присутні представники органів державної влади Закарпатської області. Від учасників зібрання лунали подяки на адресу В.Балоги та народного депутата України від партії ЄЦ та за сумісництвом мера Мукачева Василя Петьовки. В цій ситуації дивує позиція СБУ, яка повинна стояти на позиції захисту національних інтересів, а не обслуговувати інтереси сепаратистського клану Балог. Ще одним яскравим проявом антиукраїнства є встановлення, не дивлячись на активні протести національно-патріотичних сил Закарпаття, над Мукачівським замком символу панування мадярської династії Арпадовичів степового орла Турула та спорудження на Верецькому перевалі на місці розстрілу, без суду і слідства, у березні 1939 року близько 600 воїнів Карпатської Січі - оборонців Карпатської України від угорсько-фашистської навали, монумента віднайдення угорцями своєї нової батьківщини. Встановлення угорського пам'ятника саме на Верецькому перевалі, поруч з місцем загибелі Карпатських Січовиків, є наругою над пам'яттю кращих синів Карпато-української держави (закарпатців, галичан, наддніпрянців, буковинців), які першими у Європі вчинили опір фашистським загарбникам. Це провокація окремих політичних сил, спрямована на оману угорського народу. Недарма це питання так вперто порушується упродовж останнього півтора десятиліття. Встановлення монумента на колишньому північно-східному кордоні Угорського королівства, провокаційна демаркація цього несправедливого кордону, нагадування українцям про наше колоніальне минуле є для нас категорично неприйнятним. Один монумент руйнує всі тривалі добросусідські напрацювання. зміцнювана останнім часом українсько-угорська дружба опинилася під загрозою, бо не можна толерантно ставитися до того, хто плює в твою історичну пам'ять. До речі депутати Закарпатської обласної ради, не дивлячись на тиск з боку Секретаріату Президента, не дали дозвіл на встановлення пам'ятника віднайдення угорцями своєї нової батьківщини на Верецькому перевалі, а Львівська, Волинська та Івано-Франківська обласні ради звернулися з вимогою до Президента його демонтувати. Нас дивує, чому Президент Віктор Ющенко підписує міждержавні угоди про встановлення чужоземних символів на території України, які наносять шкоду національним інтересам українців. Не виключаємо, що наступною міждержавною угодою буде погодження встановлення російського двоголового орла над Маріїнським палацом у Києві, а над Верховною Радою України поряд з українським синьо-жовтим прапором майорітиме російський триколор, як на Закарпатті в угорських селах та населених пунктах із змішаним над державними органами влади висять угорські державні прапори. Сказане дозволяє зробити висновок, що в Закарпатській області склалася система руйнування українських національних цінностей, система антиукраїнської, антидержавної діяльності у вигляді роздмухування сепаратизму, встановлення чужоземної символіки тощо. Такі дії не знаходять належної оцінки з боку органів державної влади та правоохоронних органів, що дає підстави вважати вищих посадових осіб держави та правоохоронних органів співучасниками антиукраїнської діяльності. Вимагаємо від Президента України Віктора Ющенка, прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка, Генерального прокурора України Олександра Медведька, Голови Служби Безпеки України Валентина Наливайченка негайно втрутитися у ситуацію в Закарпатській області: Дати політичну і правову оцінку сепаратистським елементам на Закарпатті та порушити кримінальну справу за ст. 110 КК України «Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України» Ініціювати демонтаж угорського монументу на Верецькому перевалі на місці розстрілу 600 Карпатських Січовиків та орла Турула в Мукачівському замку, як таких, що принижують національну честь і гідність українців. Зняти чужоземні державні прапори з будівель державних установ та органів місцевого самоврядування Закарпаття. Вимагати від Угорщини вибачення та виплату компенсації за репресії проти українців та інших національностей Закарпаття у період фашистської окупації краю у 1939-1944 р.р. Встановити пам'ятний знак на місці тюрми у Вор'юлопоші в Угорщині, де катували українську інтелігенцію та захисників Карпатської України (аналогічні знаки пам\'яті угорців, репресованих сталінським режимом, встановлені в декількох місцях на Закарпатті). Вимагати відкриття угорських архівів, що стосуються подій періоду Карпатської України, для українських дослідників. У разі ігнорування наших вимог, відповідно до Конституції України та патріотичного обов\'язку, залишаємо за собою право звернутися до всіх свідомих українців нашої держави спільними зусиллями повести рішучу боротьбу проти сепаратизму, стати на захист територіальної цілісності України. Депутати Ужгородської міської ради Павло Федька, Тарас Шляхта, Андрій Федорішко. http://forum.gala.net/?page=read&tt=456305&ff=1004
Отправлено: 28.07.08 17:06. Заголовок: Федоришко Андрей Андреевич.
Українська республіканська партія «Собор» 10.12.2002 83 пл. Гренджі-Донського, 3 Федорішко Андрій Андрійович д. 3-29-23 Федоришко Андрей Андреевич. Женат. Двое детей. Сын и дочь. Депутат Ужгородского горсовета. В политике с конца 80-х "Просвита". Шесть лет возглавлял городскую организацию УРП. Потом перешёл в "Батькивщыну". Отец Федоришко был начальником пожарной охраны. Федоришко А.А. учился в СШ №2. Занимался тяжёлой атлетикой-мастер спорта. Закончил биологический факультет УжНУ, два года работал в школе-интернате. С 1982 года на преподавательской работе на кафедре физического воспитания УжНУ. газета "Ужгород" 25 листопада 2006 року, №48(408)
Отправлено: 30.07.08 15:15. Заголовок: Первые обобщенные результаты расследования последних антирусинских провокаций
Первые обобщенные результаты расследования последних антирусинских провокаций русинской комиссии по расследованию преступлений.
Все антирусинские и антимадярские провокации которые в последнее время были сделаны в Подкарпатской Руси сделаны представителями “Просвиты»(П.Федака), которая лягла под тягниблоховскую «Свободу». Хотя в депутаты их представители прошли в основном от бюта.
Оказывается председатель закарпатской "Просвиты" Федака залетел с продажей дома "Просвиты" и СБУ в обмен на закрытие темы, завербовало его в агенты. После чего он сблатовал в Ужгородской городской фракции БЮТ большинство в ВО "СВОБОДА". Кстати сам лидер ВО "Свобода" Тягнибок тоже глубоко законспирированный агент СБУ. Но самое противное что после реабилитации СБУшниками УПА Тягнибока и его партию начали называть фашистами. http://hasoprotivlenie.livejournal.com/
Отправлено: 02.08.08 16:17. Заголовок: Голова партії Тягниб..
Голова партії Тягнибок Олег Народився 7 листопада 1968 року у Львові.
У 1993 р. закінчив Львівський державний медичний інститут, лікувальний факультет, лікар-хірург, у 1999 р. — Львівський державний університет ім. І.Франка, спецправничий факультет, юрист.
З 07.1987 р. по 05.1989 р. — служба в армії.
У 1989—1990 рр. — санітар 1-го хірургічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні.
У 1990—1992 рр. — медбрат нейрохірургічного відділення.
З 02.1990 р. по 12.1991 р. — голова осередку Студентського братства Львівського медичного інституту.
З 02.1991 р. по 11.1994 р. — голова Студентського братства м. Львова.
З 10.1991 р. стає членом Соціал-націоналістичної партії України (СНПУ)
З 08.1993 р. по 07.1996 р. — лікар-інтерн урологічного і 1-го хірургічного відділення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
У 1994—1998 рр. — депутат Львівської облради народних депутатів.
З 05.1995 р. по 03.1999 р. — уповноважений з питань організаційної роботи СНПУ.
З 01.1997 р. по 03.1998 р. — голова Львівської обласної організації СНПУ.
У 03.1998 р. — кандидат в народні депутати України від виборчого блоку «Менше слів», № 7 в списку.
Член Комітету з питань бюджету з 07.1998 р., член фракції УНП з 01.2001 р.
Народний депутат України 3 скликання з 03.1998 р. по 04.2002 р. На час виборів: уповноважений з питань організаційної роботи СНПУ.
Народний депутат України 4 скликання з 04.2002 р., висунутий виборчим блоком політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна».
У липні 2004 року Олег Тягнибок був виключений з фракції «Наша Україна» за висловлювання, які були розцінені як антисемітські та ксенофобські. [1]
На парламенських виборах 2006 року партія Всеукраїнське об'єднання «Свобода», очолювана Тягнибоком, не потрапила до нового складу Верховної Ради України. А на передодні позачергових виборів до парламенту 2007 року була звинувачена Юлією Тимошенко та Газетою по-українськи в зв'язках Корчинським і Козаком, та у тому, що Свобода – проект регіоналів.[2]
Одружений, має двох доньок та сина.
Заснована/зареєстрована 1991 Штаб-квартира м. Київ, вул Велика Житомирська 17
Політична ідеологія соціал-націоналізм Членство у міжнародних організаціях {{{international}}} Союзники, блоки Кольори синьо-жовті
Кількість членів Кількість депутатів у ВР Веб-сторінка http://www.vosvoboda.info/ukr Всеукраї́нське об'є́днання «Свобо́да» — Українська права націоналістична партія, зареєстрована в 1995, однак діяла з перших років здобуття незалежності.
Очолює партію Тягнибок Олег.
Виступає за:
захист прав українців, шану національних героїв та святинь, поширення української мови тверду проукраїнську політику
Основні напрямки програми:
визнання голодомору та репресій геноцидом українців, подолання їх наслідків захист та розвиток української мови визнання ОУН—УПА борцями за державу Незалежність України національна справедливість звільнення від окупації інформаційного простору повернення на Батьківщину етнічних українців розвиток української культури, протекціонізм на її продукцію люстрація влади за принципом трьох «К» (комуністи — кучмісти — кадебісти) Партія брала участь у парламентських виборах:
1998 року у складі виборчого блоку «Менше слів»[1], набравши 0,16 % голосів в багатомандатному окрузі [2]. 2006 року, набравши 0,36 % голосів [3] На позачергових Парламентських виборах 2007 року партія набрала 0,76 % (178 660 голосів), що є вдвічі більше, ніж на минулих виборах. Найбільше партію підтримала Галичина: Тернопільска (3,44 %), Івано-Франківська (3,41 %) та Львівська (3,06 %) області. По закордонному виборчому округу ВО «Свобода» обійшли тільки три кольорові олігархічні мегаблоки — 4 місце і 2.28 % голосів.
П'ятірка ВО «Свобода» на парламентські вибори в Україні 2007 Тягнибок Олег Ярославович (*1968), Голова Всеукраїнського об'єднння «Свобода». Іллєнко Юрій Герасимович (*1936), народний артист України, кінорежисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член Політради ВО «Свобода». Фаріон Ірина Дмитрівна (*1964), кандидат філологічних наук, доцент НУ «Львівська політехніка», член Політради ВО «Свобода», депутат Львівської обласної ради. Бенюк Богдан Михайлович (*1957), народний артист України, актор Київського національного театру імені Івана Франка, лауреат Державної премії імені Олександра Довженка, заступник голови ВО «Свобода». Сич Олександр Максимович (*1964), доцент кафедри державного управління Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, заступник голови ВО «Свобода», депутат Івано-Франківської обласної ради. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%C2%AB%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%C2%BB
Отправлено: 15.08.08 19:52. Заголовок: К ужгородской «Просв..
К ужгородской «Просвите» таможенник пристроит трехэтажный кабак
Ua-reporter уже сообщал о таинственном строительстве прямо впритык к зданию обласного общества «Просвита». До сих пор никто из простых ужгородцев не знал, что же в ближайшем времени должно вырасти возле этого охраняемого законом исторического здания…
В Ужгороде уничтожают здание „Просвіти”? ВИДЕО
Так вот, проведя небольшое предварительное журналистское расследование, нам удалось выяснить, что владельцем строительства трехэтажного здания кафе-ресторана является Питра Неля Владимировна. Она же — супруга известного в контрабандистских кругах таможенника, работающего на грузовом отделе Ужгородской таможни. Именно на нее оформлен государственный акт на право владения земельным участком, подписанный нынешним городским ужгородским городским главой Ратушняком.
По словам представителей областной архитектуры, здание «Просвиты» еще в начале 90-х имело охранную зону и являлось охраняемым памятником истории. Сейчас ни в перечени памятников архитектуры государственного ни местного значения «Просвита» не числится. А в письме службы охраны культурного наследствия от 21 июня 2005 года говориться, что здание «Просвиты» является памятнком истории местного значения и входит в исторический ареал города Ужгорода. А памятники истории тоже имеют охранную зону и защищаются законом об охране исторических ценностей.
В том же областном управлении архитектуры нам сообщили, что никакие областные инстанции не выдавали никаких разрешений на строительство или другие какие-то работы около здания «Просвиты». Но зато ужгородской городской архитектуре ничто не помешало выдать госпоже Питра свое разрешение на строительство.
Сын нынешнего главы общества «Просвита» Павел Федака утверждает, что земельный участок, на котором сейчас ведется строительство, был продан еще во время мерства Виктора Погорелова. Как тогда, так и сейчас ни одна инстанция и ни один застройщик не согласовывали строительство с обществом «Просвита». Сейчас же возле здания нынешний застройщик без каких-либо документов соорудил некую будку, которая точно не вписывается в архитектурный ансамбль старого Ужгорода. В связи с этим «Просвита» направила заявление в прокуратуру города Ужгорода. Пока ответа нет. Видимо наши прокуроры тоже очень любят деньги...
Тем временем возле здания, не смотря на жалобы, ведутся строительные работы. А владелец земельного участка, таможенник Питра Петро Петрович, спокойно смотрит на барахтание «Просвиты» по государственным инстанциям…
Репортер все таки надеется, что руководство областной Закарпатской администрации, Гаваши О.А. и Балога И.И. все таки отреагируют на этот "культурно"-строительный беспредел и дадут поручения своим службам разобраться. Надеемся также и на реакцию прокурора Закарпатской области Бенцы Ю.Ю. по отношению его подчиненных к жалобе «Просвиты» ...
А господину Хорошковскому , председателю гостаможни Украины, надо серьезно задуматься о том , что же у него происходит на Ужгородской таможне. Если рядовой таможенник лепит 3 этажный ресторанный комплекс стоимостью ну никак не меньше 1 млн. долларов. Репортер тоже постарается свежим взглядом посмотреть на ужгородскую таможню...
Поганцы с Ужгородской "Просвиты" проводят уже вторую акцию по снятию прклятия на сей раз финансового. По сообщению СМИ Председатель Закарпатской "Просвиты" замешан в недавней краже картин с Закарпатского музея. Ради денег принял участие в афере с продажей здания "Просвиты" в Ужгороде.
МУКАЧІВСЬКІ БАРИГИ РАЗОМ З ПОПЛІЧНИКАМИ ЗАМАХНУЛИСЯ НА УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК
Президету України Віктору Ющенко, Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко, Генеральному прокурору України Олександру Медведьку, Міністру внутрішніх справ України, Юрію Луценку
Шановні керівники держави!
Звернутися до Вас змусила ситуація, яка склалася на Закарпатті у зв’язку з охороною, збереженням і використанням пам’яток історії, культури та архітектури, в тому числі тих, які мають статус національних. До таких належать і два збережені замки – Мукачівський і Ужгородський. Про Мукачівський замок, котрий протизаконно і цинічно передано на 46 років клану Балог синком голови облдержадміністрації О.Гаваші, який виконує обов’язки директора музею, не маючи для цього ні відповідної освіти, ні належних знань, сказано і написано чимало. Чи зреагують на протести громадськості правоохоронні ,покаже час, якщо ні – патріоти краю самі наведуть тут порядок відповідно до Конституції і законів України, не допустять наруги над визначною пам’яткою, створення у ній всіляких барвівських генделиків, корчм і притонів!
Але на сьогоднішній день у мене викликає не менше занепокоєння доля Ужгородського замку, в якому знаходиться Закарпатський краєзнавчий музей. Вже понад 20 років директором тут є В.Шеба, який своєю безвідповідальністю, безкарністю і непрофесійністю довів і найвизначнішу пам’ятку, і установу до занепаду та використання її всупереч чинному законодавству не за призначенням.
Головний корпус, в якому знаходиться музей, виглядає гірше, як після татарської навали, в приміщеннях завівся грибок. Пройшло три роки, як після наказу Шеби було розформовано меморіальну кімнату-музей Президента Карпатської України, Героя України Августина Волошина, яку цей діяч не поспішає відновлювати, посилаючись на надумані причини. У той же час великі кошти вкладаються у ремонт допоміжних приміщень, не пов’язаних з експозицією, у тім числі тих, які підлягають зносу, бо не мають жодної архітектурної, художньої чи історичної цінності.
Додамо до цього, що приватний підприємець Мощак Маргарита (невістка В.Шеби), голова пробалогівського Закарпатського відділення союзу підприємців, з дозволу архітектури минулого мера Погорєлова (головний архітектор О.В.Шеба – чоловік Мощак і син В.Шеби) та управління культури Закарпатської ОДА, усупереч законам України «Про музеї і музейну справу» та про «Охорону культурної спадщини», вже кілька років як облаштувала на території музею два ресторани! Але й це ще не все. За бажанням директора В.Шеби, з дозволу начальника управління культури ОДА Ю.Глеби, на території замку дозволено згаданій особі побудувати нікчемну споруду довжиною 7, шириною 5 і висотою 6 метрів, спотворивши вигляд замку. Цій же особі дозволено освоювати невідомо під що (кажуть, там влаштують ще дві корчми) підвали головного корпусу прямо під експозиційними залами музею. Все це виглядає як свавілля і корупція, бо дозволи на такі речі в пам’ятках національного значення, а саме таким є Ужгородський замок, надає Державна служба охорони культурної спадщини Міністерства культури України, а не місцеві корупціонери від культури.
Громадськості стало відомо, що сценарій відбувається за мукачівським зразком: спочатку відремонтувати за державний рахунок т.зв. аварійні місця ( на це використано 3,2 мільйони бюджетних коштів), відремонтовані допоміжні споруди та підвали дозволити приватизувати або, принаймні, передати на 50 років у приватні руки. Відтак занедбаний головний корпус замку під виглядом того, що музей утримувати його далі не може – також передати приватному підприємцю.
Пригадую, як Шеба минулого року на подвір’ї замку з піною на губах кричав, що не дозволить передати замок В.Приходьку. Тепер видно причини такої істерики – на Ужгородську замкову хатку, очевидно, наклав око клан Шебів, погодивши його, мабуть, з барвівським кланом.
Ці дивні речі відбуваються на фоні крадіжок в останні роки цінних експонатів музею: недавно вкрадено 4 художні твори класиків закарпатської школи живопису і виявлено крадіжку багатьох стародавніх дорогоцінних монет не відомо коли і ким викрадених за директорування В.Шеби. На сигналізацію й охорону реліквій у Шеби немає грошей, а там, де особисті інтереси, – є!
Закрадається підозра і недобре передчуття : а чи ці крадіжки не є складовою частиною написаного «прихватизаторами» і покидьками сценарію по заволодінню ними нашою національною пам’яткою – Ужгородським замком? У цій ситуації вважаю за необхідне терміново повернути Ужгородський замок у міську комунальну власність.
У зв’язку з наведеними фактами , прошу створити комісію з числа авторитетних вчених, краєзнавців, пам’яткознавців, культурних і громадських діячів, в якій не буде шебів, глебів, гавашів та їм подібних і яку очолить високий посадовець Кабінету Міністрів України, скажімо, Міністр культури України. Звертаюся до правоохоронних органів України перевірити викладені у зверненні факти.
З повагою Михайло Баник, почесний громадянин м.Ужгорода, голова спілки майстрів народного мистецтва Закарпаття, Заслужений майстер народної творчості, голова Меморіалу ім. В.Стуса, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.
Все даты в формате GMT
3 час. Хитов сегодня: 0
Права: смайлы да, картинки да, шрифты да, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация откл, правка нет
- участник сейчас на форуме
- участник вне форума